Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Ст. 82 КЗпП та ст. 9 Закону про відпустки регулюють порядок обчислення стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку. Щорічна основна відпустка надається за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Робочий час тісно пов’язаний з правовим режимом надурочних робіт, які для трудових відносин мають виключно винятковий характер. Згідно КЗпП України, надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом в разі скорочення чисельності або штату працівників.

Роботодавці мають право на застосування праці іноземців на території України на підставі дозволу, що видається Державною службою зайнятості.

Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці № 140 «Про оплачувані учбові відпустки» 1974 року, ратифікованій Україною 26 вересня 2002 р., «навчальні» відпустки надаються працівникам з метою навчання на визначений період у робочий час з виплатою відповідної грошової допомоги. Зазначена норма закріплена й деталізована у Кодексі законів про працю України (далі — КЗпП) та Законі України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Процедура застосування дисциплінарної відповідальності складається із п’яти стадій.

Порядок подання звітності № 1-ПА "Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні".

Управлінням Держпраці в Івано-Франківській  області створена комісія з технічного розслідування обставин та причин виникнення аварії, пов’язаної з використанням газу в побуті, що сталася 31 жовтня близько 18.00 год. у приватному приміщенні літньої кухні.

Кодекс законів про працю в Україні (далі по тексту – КЗпП України) у статті 40 визначає прогул як підставу для розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розкривається зміст поняття «прогул» як відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, або більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.