Суб'єкти господарювання мають право:

1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд продукції, додержання вимог законодавства;

2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд продукції, наявність службових посвідчень;

3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;

4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;

5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду продукції;

6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду продукції, крім випадків, визначених законами України;

Управління Держпраці в Івано-Франківській області впродовж кількох останніх тижні проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу серед роботодавців Прикарпаття щодо обов’язковості укладення трудових договорів з найманими працівниками. Превентивні заходи проводяться спільно з органами місцевого самоврядування, Державної податковою службою, Пенсійним фондом та Державною службою зайнятості. В ході кампанії акцентується увагу роботодавців на те, що не допускається підміна фактичних трудових договорів цивільними та господарськими, а також штучне використання дистанційних та аутсорсингових механізмів для приховування найманої праці.

23 липня 2020 року вступила в дію Постанова № 617, якою внесені зміни до Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів.

Відсторонення від роботи, на відміну від припинення трудового договору, означає тимчасове усунення (увільнення) працівника від роботи, посади у випадках, передбачених законодавством.

При цьому місце роботи зберігається, а заробітна плата (як правило) не зберігається.

Матеріальна відповідальність працівників – це один  з видів юридичної відповідальності, що виражається в зобов’язанні працівників цілком або частково покрити матеріальний збиток, завданий з їхньої провини.

Загальні підстави та умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності викладено в ст. 130 Кодексу законів України про працю (далі – КЗпП). Згідно із цією нормою працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок невиконання своїх трудових обов’язків.

Матеріальна допомога на оздоровлення державним службовцям передбачена профільним законом — Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889.

Грошова допомога за статтею 57 Закону № 889 є гарантованою виплатою, що виплачується один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік. Тож коли у держоргані формують фонд оплати праці на відповідний бюджетний рік, для кожного працівника передбачають одну допомогу для оздоровлення.

Порядок проведення випробувань розроблених, ввезених в Україну та конверсійних вибухових матеріалів, обладнання для їх виготовлення, засобів механізації, пристроїв та апаратури для вибухових робіт

В умовах карантину діє особливий порядок видачі листків непрацездатності, який передбачений розділом 5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Неповний робочий час може бути встановлено угодою роботодавця і працівника на певний строк і без зазначення строку. В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку. Варто зазначити, що за згодою роботодавця неповний робочий час може запроваджуватися для всіх категорій працівників.

Відповідно до ч. 10 ст. 10 Закону України «Про відпустки», черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (чи її представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, та доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.